Вівторок, 27.06.2017, 23:37
КЛАСНА КОМПАНІЯ
Вітаю Вас Гість | RSS


Меню сайту
Форма входу
Категорії розділу
Мої статті [1]
Нормативні документи з питань виховання [1]
Класному керівникові [2]
Лекторій для батьків [2]
Міні-чат
200
Пошук
Головна » Статті » Мої статті

Роль класного керівника в організації учнівського самоврядування

       Одним із актуальних завдань школи є виховання особистості, яка володіє не тільки певною сумою знань, умінь і навичок, а й здатна активно включатись у демократичні процеси, що відбуваються в нашій країні, людини, яка вміє самостійно проектувати власне життя, визначаючи його стратегію відповідно до особистих уявлень про навколишнє середовище та способи взаємодії з ним.
         В Законі України "Про загальну середню освіту" визначено, що основними її завданнями є:

·       виховання громадянина України;

·       формування особистості учня, розвиток його здібностей і обдарувань, наукового світогляду;

·       реалізація права учнів на вільне формування політичних і світоглядних
          переконань тощо.
       Забезпечення дитині права формувати, висловлювати та відстоювати власні погляди гарантують ст. 12, 13 "Конвенції ООН про права дитини" та визначають основні положення "Концепції громадянського виховання в умовах розвитку української державності".
   Школою формування навичок соціальної активності й свідомої відповідальності громадянського виховання саме є учнівське самоврядування.
       Для ефективної діяльності учнівського самоврядування необхідні відповідні умови.

·       По-перше, подолання формалізму в діяльності учнівського самоврядування і педагогічного керівництва ним. Воно має займатися конкретними справами, з його рішеннями повинен рахуватися класний керівник і не вважати їх дитячими забавами.

·       По-друге, залучення членів самоврядування до процесу оновлення змісту діяльності класу, до боротьби з негативними явищами у середовищі учнів. Вони повинні активно допомагати учителю у використанні нових форм виховної роботи з учнями, національних традицій, включатися у виховну роботу із запобігання і подолання серед школярів куріння, вживання алкоголю і наркотиків.

·       По-третє, надання самоврядуванню реальних прав і обов'язків. Слід чітко визначити, за які ділянки класного життя та діяльності відповідає учнівське самоврядування, які конкретні права та обов'язки має кожен його член.

·       По-четверте, підбір до органів самоврядування найавторитетніших лідерів учнівського колективу. Члени учнівського самоврядування мають бути взірцем для вихованців у ставленні до своїх учнівських обов'язків.

·       По-п'яте, прагнення до розширення цих органів. За таких умов зростає кількість вихованців, які підтримують вимоги педагогічного колективу, більшій кількості учнів прищеплюється смак до суспільно-корисної діяльності, створюються можливості для уникнення перевантажень найактивніших учнів, у залучених до громадської роботи вихованців виявляються нові сторони їх особистості, які знайшли простір для свого розвитку.

·       По-шосте, повага класного керівника до самостійних рішень учнівського колективу і його органів, ненав'язування учням своєї волі у справах, які є компетенцією самоврядування.

·       По-сьоме, кваліфікована, тактовна педагогічна допомога учнівському активу, навчання його складної справи управління.

·       По-восьме, практикування в дитячому колективі зміни функцій керівника і підлеглого. Тривале перебування школяра на керівній посаді може призвести до формування у нього небажаних якостей (зверхності, зазнайства та ін.). Тому педагогічно доцільно, щоб у роботі органів учнівського самоврядування брало участь якомога більше учнів, щоб воно постійно оновлювалося. Це дасть змогу значній частині школярів набути організаторських навичок.

·       По-дев'яте, систематичне звітування членів самоврядування перед колективом, що дає можливість здійснювати контроль за їх діяльністю, сприяє її поліпшенню, а також запобігає можливим зловживанням становищем у колективі.

           М.Ю. Красовицький визначає, що учнівське самоврядування - це спосіб (принцип) організації життя учнівського колективу, який реалізовується в залученні учнів до планування, організації, контролю та підведення підсумків їх навчальної, трудової, суспільно-корисної діяльності з допомогою педагогічного колективу. Самоврядування розвиває в учнів організаторські здібності, почуття відповідальності та ініціативи.

              Під час організації учнівського самоврядування класний керівник повинен зуміти залучити дітей до ухвалення рішень, які стосуються життя колективу, характеру діяль­ності, прагнути, щоб кожний від­повідав за свої вчинки перед ко­лективом, а не тільки перед собою, стимулювати розвиток громадської думки, самостійності, проявляти зацікавленість у переживаннях і особистому житті вихованців.
          
  З чого слід починати роботу по організації класного самоврядування? Перш за все з добору учнів, формування класного активу. Перед кожним класним керівником постає важливе завдання — сформувати надійний актив, який став би його помічником в усіх справах класу, виявив би належну активність у роботі, був би взірцем для інших у навчанні, праці й поведінці. Актив колективуце передусім члени органів самоврядування (ядро активу), а також рядові члени колективу.

      Наступним етапом організації класного самоврядування є чітке визначення посад і ланок, які займатимуться самоврядуванням у класі. У  п’ятому-шостому класі, коли діти ще малі і не мають певних навичок самоврядування, їхня діяльність зводиться до виконання доручень. Як класний керівник, я намагаюся підібрати такі доручення, щоб вони стосувалися всіх аспектів навчально-виховної діяльності класу і обов’язково співвідносилися з напрямками роботи комісій шкільного самоврядування: це відповідальні за навчання та відвідування, дисципліну і порядок, організацію дозвілля, спорт і художню самодіяльність, збереження підручників та класного майна тощо.
        Кандидатури до дитячого самоврядування я, як класний керівник, детально вивчаю, підбираю тих, хто користується в учнів авторитетом, вимогливий до себе й до інших, принциповий в оцінці поведінки своєї і товаришів. Ураховую також імпульсивність, легку збудливість, які виявляються в учнів у формі неврівноваженості, невміння володіти собою. Такі активісти класу намагаються вирішити конфлікт або вплинути на товаришів не силою переконання, а криком, погрозами, що призводить до нових конфліктів, негативно позначається на авторитеті органів самоврядування. Члени активу повинні усвідомити, що вони не мають особливих прав і привілеїв, на них покладено додаткові обов'язки і, отже, їм виявлено довіру. Така попередня робота по відбору учнів до самоврядування ні в якому разі не передбачає їх авторитарного призначення. Вибори до учнівського самоврядування у нашому класі проводяться демократично, шляхом висування та само висування, а також відкритого голосування. І ось тут моя роль як класного керівника полягає в тому, щоб показати всі необхідні вимоги до тієї чи іншої посади, допомогти учням проаналізувати себе на відповідність посаді і ненав’язливо підвести до вибору певної кандидатури.
             Хоч би які функції виконував активіст, його треба навчити самостійно мислити, аналізувати й оцінювати конкретну ситуацію з громадянських позицій, приймати розумне рішення. Тому під час обговорення конкретних питань, особливо при плануванні роботи чи організації підготовки певних заходів допускаю дискусії, прислухаюся до пропозицій активістів, довіряю членам самоврядування втілювати в життя не тільки свої поради, а й пропозиції активу. Особливу увагу в роботі з активом звертаю на вміння аналізувати поведінку і вчинки тих, хто часто порушує дисципліну і шкільний режим. Він повинен замислюватися над причинами їх пасивного ставлення до навчання і праці. Водночас наголошую, що завдання кожного активіста — допомагати таким учням, спираючись на їхні позитивні якості, залучати їх до громадського життя колективу.

          Наступним кроком є планування діяльності класного колективу. Я проводжу його з урахуванням пропозицій і побажань учнів. Для цього проводжу анкетування учнів на початку року. Якщо у 5 класі всі заходи водилися класним керівником, то вже з 6 класу починаю залучати учнів до їх підготовки та проведення. Роль учнів поки що зводиться до самостійного підбору матеріалів та презентації його перед іншими учнями. А вже з 7 класу при пануванні діяльності будемо визначати певних відповідальних учнів за той чи інший захід і відповідно його самостійну підготовку та проведення. Звичайно це все проводиться за бажанням учнів, без будь-якого авторитарного тиску з боку класного керівника. При цьому слід не забувати, що чим менші діти, тим більша їх активність, і вона поступово спадає з досягненням старшого віку. Тому саме на цьому етапі слід не втратити цієї позитивної риси і не дати самостійності учнів зачахнути на самому початку її розвитку, коли класний керівник перебирає на себе значну частину діяльності учнів, а постійно стимулювати цю діяльність, залучаючи учнів до підготовки і проведення всіх видів діяльності класного колективу.
           Класний керівник повинен вміло використовувати і такий важливий орган учнівського самоврядування, як збори колективу класу. Раціональна їх організація — могутній чинник зміцнення учнівського колективу і важливий засіб виховання в учнів високих моральних якостей: почуття честі й обов'язку, сміливості та мужності, принциповості й відповідальності за свої вчинки, вміння самостійно аналізувати питання, підпорядковувати особисті інтереси суспільним, сказати правду у вічі та вислухати справедливу критику товариша.
            Учнівські збори класу можуть стосуватися найрізніших аспектів життя колективу. Найчастіше їх присвячують питанням повсякденного життя: організації допомоги кому-небудь із школярів, обговоренню заходів щодо поліпшення успішності та зміцнення дисципліни, підготовці до культурно-масового заходу, випуску газети, підсумкам навчальних занять за семестр або рік та ін. Звісно, в усіх випадках слід зважати на вік учнів, їх підготовленість і розвиток. Слід домагатися того, щоб питання, які розглядаються на зборах, були близькі, зрозумілі дітям, цікавили їх.    Періодичність проведення класних зборів залежить від конкретних умов роботи класу. На початку роботи з класом, особливо коли тільки відбувається  знайомство  з класом, починається робота по його згуртовуванню, збори проводяться частіше. Коли колектив зміцніє, налагодяться стосунки між класним і загальношкільним колективом, класний керівник вивчить клас, тоді збори можна проводити рідше. У зв'язку з непередбаченою подією в класі, яка потребує негайного обговорення, проводяться термінові збори.
          Особливу увагу класний керівник повинен звертати на класні збори в 4—6 класах, коли учні тільки-но залучаються до нової форми суспільного життя. На цьому етапі доводиться зупинятися на дрібних, часто організаційних питаннях, вчити їх готувати збори, організовано вести їх, фіксувати прийняті рішення, стежити за їх виконанням. Усі ці питання, нерідко технічного характеру, мають вагоме виховне значення, бо привчають школярів серйозно ставитися до керівного органу учнівського колективу, поважати його рішення, дисципліновано поводитися під час його виконання.             Учням старших класів надається більше самостійності як у складанні порядку денного зборів, так і в їх проведенні. Завдання класного керівника — своєчасно помітити питання, що найбільше хвилюють учнів, допомогти ґрунтовніше підготуватися до їх обговорення на зборах, тактовно наполягати на правильному їх вирішенні.

         Співпраця класного керівника з учнівським самоврядуванням передбачає: відмову від адміністративного характеру управління; в своїй основі — повагу до особистості школяра; особливу організацію діяльності, яка породжує у школярів потребу в самоврядуванні; конкретну методику залучення учнів до процесу творення; дружні, товариські, довірливі стосунки між педагогом і учнями; захищеність школярів від приниження, звинувачень, докорів, образ підозрою у нездатності або небажанні брати участь у діяльності; унеможливлення примусу до діяльності; впевненість у досягненні мети; створення інтелектуального тла колективу; колективний, спільний аналіз загальної роботи; звільнення від звички мовчати.

         В організації учнівського самоврядування у класі я практикую зміни функцій керівника і підлеглого в дитячому колективі, тому що тривале перебування школяра на керівній посаді може призвести до формування у нього небажаних якостей (зверхності, зазнайства та ін.).Педагогічно доцільно, щоб у роботі органів учнівського самоврядування брало участь якомога більше учнів, щоб воно постійно оновлювалося. Це дасть змогу значній частині школярів набути організаторських навичок. Період зміни доручень складає один рік (або щонайменше півроку) при позитивному їх виконанні, і одну чверть при недостатньому. Цей час дає змогу учневі розкрити свої можливості і таланти, перевірити себе на здатність здійснювати певний вид діяльності, покращити іі у випадку негативних проявів, проникнутися відповідальністю за довірений участок роботи. 

         На даний період у моєму 6 класі повністю знаходяться в компетенції самоврядування такі аспекти діяльності, як облік відвідування, стеження за дисципліною і порядком, організація чергування в класі, прибирання закріплених за класом територій, участь учнів у різних конкурсах і спортивних змаганнях, шефська робота з ветеранами праці та війни, та деякі інші. Ще на етапі становлення самостійності перебуває випуск класної стінної газети, підготовка і проведення класних зборів, виховних заходів. А контроль за навчанням учнів поки що перебуває у компетенції класного керівника, хоча з часом всі ці напрямки діяльності класного колективу мають перейти в актив органів класного самоврядування.

Ефективність педагогічної взаємодії вчителя та учнів залежить від того, на­скільки вони набувають навичок організаторів у будь-якій діяльності, наскільки вміють організо­вуватися, визначити активну позицію, наскільки в них буде сформовано соціальну активність і відповідальність. І саме учнівське самоврядування відіграє в цьому процесі чи не найважливішу роль. Завдання класного керівника, який ор­ганізовує учнівське самоврядування, полягає передусім у тому, щоб своїм впливом на вихованців у цьому процесі максимально активізувати їхні внутрішні ресурси, щоб вони самі на високому рівні могли успішно справлятися з різноманітними проблемами.

 

Категорія: Мої статті | Додав: creative-teacher (04.04.2011)
Переглядів: 5959 | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]

Наше опитування
Що б Ви хотіли знайти на нашому сайті?
Всього відповідей: 31
Наші друзі
Старобабанівська загальноосвітня школа Study English with us!

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0




Класний керівник Кожухівська Людмила Олексіївна
Зробити безкоштовний сайт з uCoz